Erde

«Eine poetische Filmerzählung, die die Umsetzung der Kollektivierungspolitik in der Ukraine in den späten 1920er-Jahren, die Gründung der ersten Kolchosen und die Feindseligkeit zwischen den gesellschaftlichen Klassen schildert.

Erde ist der bekannteste ukrainische Film und gilt als Meisterwerk des Weltkinos. Dieser avantgardistische Film, der in der Ukraine nach dem Tod seines Regisseurs Oleksandr Dowschenko verehrt wurde und nur neun Tage nach seinem Kinostart verboten wurde, inspirierte zahlreiche kontroverse Interpretationen. Der von lyrischem Pantheismus und utopischer Überhöhung geprägte Film zeigte umfassend die Unsicherheit der ukrainischen zivilisatorischen Entscheidung der 1920er-Jahre, die in der tragischen Kollektivierung gipfelte.

Oleksandr Dowschenko war vielleicht die brillanteste und gleichzeitig umstrittenste Figur der ukrainischen Kultur in der Sowjetzeit. In seinem Schaffen entwarf er ein politisches und kulturelles Projekt der Ukraine, das weit vom dogmatischen Kommunismus entfernt war; in diesem (in gewisser Weise avantgardistischen) Projekt verband er auf paradoxe Weise Futurismus, Traditionalismus, Utopismus und Konservatismus. Die Fähigkeit Dowschenkos, mythologisch und zeitlos zu denken und dabei ganze historische Epochen zu erfassen und mit seiner Nation zu verbinden, macht ihn zu einer Figur von wahrhaft heroischem Format.» Dovzhenko Centre

«Erde ist ein kulturelles Phänomen, in dem die Quintessenz des ukrainischen Geistes zusammen mit universellen Bedeutungen der menschlichen Existenz konzentriert ist. Die Bilder des Films sind zu einem festen Bestandteil des Lexikons der Weltkinokunst geworden und haben im Mediensystem unseres Landes einen symbolischen Status erlangt.» Mila Novikova

«Поетична кінооповідь, що розповідає про впровадження політики колективізації в Україні наприкінці 1920-х років, заснування перших колгоспів та ворожнечу між соціальними класами.

"Земля" - найвідоміший український фільм, який вважається шедевром світового кінематографу. Цей авангардний фільм, який шанували в Україні після смерті його режисера Олександра Довженка і заборонили всього через дев'ять днів після виходу на екрани, надихнув на численні суперечливі інтерпретації. Характеризуючись ліричним пантеїзмом та утопічними перебільшеннями, фільм всебічно показав непевність українського цивілізаційного вибору 1920-х років, який завершився трагічною колективізацією.

Олександр Довженко був чи не найяскравішою і водночас найсуперечливішою постаттю в українській культурі радянської доби. Своєю творчістю він створив політичний і культурний проект для України, далекий від догматичного комунізму, в якому парадоксальним чином поєднав футуризм, традиціоналізм, утопізм і консерватизм, і який був у певному сенсі авангардним. Здатність Довженка мислити міфологічно і поза часом, охоплюючи цілі історичні епохи і пов'язуючи їх зі своїм народом, робить його постаттю справді героїчної величини.» Довженко-Центр

«Земля - це культурний феномен, в якому сконцентрована квінтесенція українського духу разом з універсальними смислами людського буття. Образи фільму стали невід'ємною частиною лексикону світового кіномистецтва та набули символічного статусу в медіасистемі нашої країни.» Міла Новікова