INTERCEPTED
Перехоплено
CA/FR/UA 2024, 95', DCP, OV/e. Regie Oksana Karpovych. Drehbuch Oksana Karpovych.
Die ukrainisch-kanadische Regisseurin Oksana Karpovych stellt in ihrem konsequent komponierten Film den Bildern von verlassenen, vom Krieg zerstörten ukrainischen Häusern und Dörfern Telefongespräche russischer Soldaten gegenüber, in denen diese mit ihren Familien über ihre Ängste, ihre Verachtung für die Ukraine und ihre Hoffnungen auf einen schnellen Sieg sprechen.
«Was treibt die Menschen an, die in dein Land kommen, um Krieg zu führen? Intercepted sucht Antwort auf diese Frage in zwei parallelen Welten. Die Kamera nimmt Bilder der Zerstörung auf, in ruhigen Einstellungen, in denen ukrainische Dörfer und Städte, Häuser und Autobahnen nach ihrer Befreiung von den russischen Okkupanten zu sehen sind. Wir schauen hin und sehen nicht den schwarzen Abgrund der Zerstörung und des Todes, sondern Landschaften, in denen (wieder) gelebt wird. Das macht Mut und setzt der medialen Normalisierung des Grauens etwas entgegen. Es sind Rahmungen gegen die Bilderflut.
Den schockierenden Kontrapunkt bildet die Tonspur. Wir hören – den ganzen Film über – Aufzeichnungen der vom ukrainischen Geheimdienst im Jahr 2022 abgehörten Telefongespräche russischer Soldaten mit ihren Familien. Schwer zu sagen, was mehr erschüttert: die soldatischen Geständnisse von Vergewaltigungen, Plünderungen, Folterungen von zivilen Opfern und Kriegsgefangenen oder die (meist) weiblichen Stimmen von ‹zu Hause›, die von Chauvinismus und Hass, Falschinformation und schizophrener Propaganda zeugen. Fassungslos stehen sich Bild und Ton gegenüber, zusammengeführt im filmischen Raum.» Berlinale
«Що спонукає людей, які приїжджають до вашої країни, воювати? "Перехоплені" шукають відповіді на це питання у двох паралельних світах. Камера фіксує картини руйнувань у спокійних кадрах українських сіл і міст, будинків і автошляхів після їхнього звільнення від російських окупантів. Ми дивимося і бачимо не чорну безодню руйнувань і смерті, а пейзажі, в яких живуть (знову) люди. Це додає нам сміливості і протистоїть нормалізації жаху в медіа. Це обрамлення проти потоку зображень.
Шокуючим контрапунктом є саундтрек. Протягом усього фільму ми чуємо записи телефонних розмов між російськими солдатами та їхніми сім'ями, які були перехоплені українською спецслужбою у 2022 році. Важко сказати, що шокує більше: зізнання солдатів у зґвалтуваннях, мародерстві та катуваннях цивільних жертв і військовополонених, чи (переважно) жіночі голоси з "тилу", які свідчать про шовінізм і ненависть, дезінформацію та шизофренічну пропаганду. Приголомшені, зображення і звук протистоять одне одному, об'єднані в кінематографічному просторі.» Берлінале